Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гуцати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
гуцикати — аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що гуцати … Український тлумачний словник
гуцнути — ну, неш, док., перех. і неперех., розм. 1) Однокр. до гуцати. 2) Упасти з великою силою, створюючи шум … Український тлумачний словник
загуцати — аю, аєш, док., розм. 1) перех. Почати гуцати, підкидати на руках, колінах (дитину і т. ін.). 2) неперех. Те саме, що застрибати 1) … Український тлумачний словник
чукикати — аю, аєш, недок., перех., розм. Забавляючи, підкидати на руках, ногах дитину і промовляти при цьому слово чукчуки ; гуцати … Український тлумачний словник
підкидати — I = підкинути 1) (різко кидати / піднімати вгору); чукикати, чукати, гуцати, гуцикати, гецати (перев. дитину на руках / колінах) 2) (потай класти, залишати у кого н. із певною метою), підкладати, підкласти, підсувати, підсовувати, підсунути II ▶… … Словник синонімів української мови
